Деревне вугілля - це продукт отриманий спалюванням деревини в печах, топках, купах і ямах, без доступу кисню або з малим його відсотком. Від різновиди деревини (ялина, сосна, береза, дуб, бук) залежить вага одного кубічного метра вугілля. Щільність деревного вугілля залежить від породи дерева. Щільні сорти, дають щільне вугілля, м'які - м'яке. Справжня щільність деревного вугілля, зростає з підвищенням температури, чим більше температура, тим більше щільність вугілля.

Деревне вугілля являє собою мікропористу масу, смолисто-чорного кольору, з синім відливом, легко займистий продукт, який має адсорбовані властивості.

Деревне вугілля застосовують у медичній, лакофарбової промисловості, у виготовленні кременю, в побуті, для розпалювання камінів, печей, мангалів, і для фільтрів.

У двадцять першому столітті, найпростішим і швидким, доступним способом виробництва деревного вугілля, є - вуглевіпалювальні печі. Але є й інші способи: стояче багаття, лежаче багаття, заплавні, запаней.

Основними правилами вуглевипалювання в вогнищах:

1) повітря не повинно потрапляти на утворене вугілля;

2) продукти горіння повинні так само проходити накалене вугілля, так як вуглекислота і вода розкладаючись при великій температурі , також спалюють деревне вугілля.

Для цього найкращим способом є багаття (купи), там повітря йде зверху через дрова до палаючої частини, а продукти горіння виходять до віддушини. Місце для багаття (купи), потрібно вибирати не сире, і не сухе, перекопати грунт, видалити каміння і коріння. Погода і правильність складеного багаття, мають велике значення, для виготовлення деревного вугілля. Крім отримання вугілля, при спалюванні виходить дьоготь і деревна кислота. Але для цього потрібні спеціальні пристосування. Дьоготь виходить, в слідстві обуглювання в ямах, смолистих порід дерев. Яму викладають з поглибленням і скатами до середини, від нього підземний канал - для збору дьогтю.