Піроліз – це перша стадія горіння деревини. На палаючих дровах язики полум'я утворюються не за рахунок горіння вуглецю самої деревини, а за рахунок газів, які є леткими продуктами піролізу. Дана стадія являє собою розкладання деревини при нагріванні до 450-500°C без доступу повітря. У процесі піролізу утворюється безліч різних речовин. Серед них найбільшу концентрацію в газоподібних продуктах мають: метиловий спирт (саме тому метанол носить застарілу назву «деревний спирт»), ацетон, оцтова кислота, бензол та ін.
Нелеткі продукти неповного піролізу включають рідкі та пастоподібні смоли (у т. ч. дьоготь). В результаті, по закінченні процесу піролізу деревини залишається майже чистий вуглець – деревне вугілля, яке у вигляді домішок містить трохи оксидів калію, натрію, кальцію, магнію і заліза.
На сьогоднішній день для здійснення процесу піролізу найчастіше використовують деревину листяних порід (наприклад, берези), рідше (у випадках комплексної переробки сировини) – деревину хвойних порід. В залежності від розміру шматків деревини, взятої для піролізу, варіюється і розмір твердих залишків. Але варто враховувати, що в результаті нерівномірної усадки сировини та активного виділення летких продуктів відбувається розтріскування матеріалу і може утворюватися до 20% дрібного вугілля, розмір часток якого не перевищує 12 мм. По завершенні процесу піролізу отримане деревне вугілля сортують за розміром шматків і вже потім направляють безпосередньо споживачу або на переробку.
Принципова технологічна схема піролізу деревини виглядає наступним чином:
Найбільш тривалий і енергоємний процес серед всіх перерахованих вище – це сушіння деревини.
Що стосується обладнання, то найбільш досконала технологія – піролізу деревини з використанням безперервно діючого обладнання – шахтних сушарок і сталевих вертикальних реторт. В останні порціями завантажують деревину зверху, а вугілля виводять знизу.