Всім людям споконвіку відомий багатий потенціал деревного вугілля. З деревним вугіллям пов'язано дуже багато легенд та історій. Приблизно 6000 років тому деревне вугілля було основним паливом для переплавки міді. Воно користувалося величезним попитом у всьому світі. Деревне вугілля стало дуже популярним завдяки величезним лісам Америки. Такі відомі люди як Генрі Форд та Стаффорд Орін зробили величезний внесок у методи виробництва деревного вугілля. Унікальні властивості деревного вугілля дозволяють використовувати його в кулінарії. Досить широке застосування подібного призначення деревне вугілля знайшло в Японії.

Яким насправді є деревне вугілля? – запитаєте Ви. Деякі вважають його "бридким матеріалом". Деревне вугілля було давно відоме всіма своїми корисними властивостями та якостями. Що Ви знаєте цікавого про деревне вугілля?

Деревне вугілля – один із найбільш придатних до застосування видів палива. Воно практично не утворює диму та відкритого полум'я, якщо правильно здійснювати розпалювання. Деревне вугілля виробляє тільки тепло. Деревне вугілля є ізоляційним матеріалом при будівництві, також деревне вугілля дуже гігроскопічне та добре поглинає запахи. Деревне вугілля зокрема застосовується у приготуванні їжі на грилі та мангалі. Досить часто брикети застосовують у кулінарії американських країн. Згідно "Асоціації галузей виробництва барбекю", в 1997 році американці купили 883 748 тонн брикетів з деревного вугілля.

В основі виробництва деревного вугілля лежить горіння багатого вуглецем матеріалу, такого як деревина, у низько-кисневій атмосфері (піроліз). Цей процес виводить вологу та непостійні гази, які присутні в деревині. Отриманий обвуглений матеріал не тільки горить довше та стійкіше, ніж деревина, а також важить набагато менше.

Деревне вугілля було відоме з доісторичних часів. Приблизно 5300 років тому нещасний мандрівник загинув у Тирольці, в Альпах. Нещодавно, коли його тіло було знайдено в льодовику, вчені побачили, що він ніс маленьку коробочку, яка містила шматки обвугленої деревини, загорнуті в листя клена. У людини не було ніяких інструментів для розпалювання вогню, таких як кремінь та ін., тому, можливо, він ніс тліюче деревне вугілля.

Приблизно 6000 років тому деревне вугілля було основним паливом для переплавки міді. Після винаходу доменної печі приблизно в 1400 році нашої ери, деревне вугілля використовувалося екстенсивно по всій Європі для плавки металів. До 18 століття лісові господарства виснажилися. Довелося перейти на альтернативний вид палива – кокс.

Просторі ліси у східній частині Північної Америки зробили деревне вугілля застосовуваним повсемісно, особливо у ковальській справі. До кінця 19 століття воно також використовувалося на заході США для того, щоб отримувати срібло з руди, а також як паливо для паровоза та для обігріву житлових та комерційних приміщень.

Приблизно в 1920 році, коли Генрі Форд (власник заводу по виробництву автомобілів) запропонував пресувати деревне вугілля у брикети, його почали використовувати не лише як індустріальне паливо, але й в кулінарії. Генрі Форд почав вигідно використовувати тирсу та пиломатеріали з деревного вугілля, вироблені на його автомобільній фабриці, а ще став заохочувати використання власних автомобілів для виїзду на пікніки. Грилі-барбекю та деревне вугілля «Форд» продавалися в автомобільних представництвах компанії, деякі з них відводили половину площі під продаж кулінарних товарів.

Згідно з фактами історії деревне вугілля виготовляли, складаючи ліс у формі конуса та покриваючи його брудом, торфом та попілом, залишаючи зверху лише отвір для відводу повітря. Ліс розподіляли таким чином, щоб він горів повільно, а отвори для повітря розподіляли враховуючи, що одержаний продукт охолоджується повільно. Сучасні ями для виробництва деревного вугілля представляли собою споруди з каменю чи цегли або піч, яка вміщує 25 – 75 шнурів лісу (1 шнур = 4 фути x 4 фути x 8 футів). Величезна кількість лісу могла горіти протягом 3 – 4 тижнів та остигати 7 – 10 днів. Це метод виробництва деревного вугілля, при якому виділяється значна кількість диму. Фактично зміна в кольорі диму сигналізує про переходах між різними стадіям процесу. На початку його білуватий відтінок вказує на наявність пари, оскільки водяні пари виділяються з деревини. При виділенні інших компонентів деревини (наприклад, смоли), дим стає жовтуватим. Нарешті, дим стає синюватий, вказуючи на те, що обвуглювання відбулося повністю. Це вдалий час для того, щоб загасити вогонь та остудити піч.

Альтернативний метод виробництва деревного вугілля був розвинений на початку 1900 років Стаффордом Оріном. Саме він допоміг Генрі Форду розвинути свій бізнес з виробництва брикетів. Заводи, засновані на цьому методі, пропускають через ліс ряд вогнищ або духовок. Це безперервний процес. Він полягає в тому, що один кінець колоди знаходиться в печі, а інший кінець обвуглюється.Традиційний процес полягає у тому, що в печі палять ліс, а потім групують за групами. Фактично ніякого видимого диму не викидається в атмосферу, тому що можна ефективно керувати способами викиду газу.

За останні кілька десятиліть деревне вугілля та методи його виробництва дещо змінилися. Найсуттєвішим нововведенням за останні роки було розвиток легко утилізованих брикетів. Унікальність полягає в тому, що брикети з деревного вугілля готуються протягом 10 хвилин.

У Китаї під час розкопок була знайдена мумія. Як було встановлено, це була 53-річна жінка, яка померла від пороку серця. Цій мумії було 2100 років, але виглядала вона як 4-денний труп. В її животі було більш ніж 170 насінь дині. Над цим насінням був проведений експеримент, який показав, що всі вони проросли. Ці факти були скоро пояснені тим, що землекопи знайшли біля основи могили 5 тонн деревного вугілля. Здається, що все колись живі істоти зберігалися 2 000 років завдяки мільярдам негативних іонів, що виділялися деревним вугіллям!

Величезна кількість компаній Японії застосовують деревне вугілля у будівництві фундаментів, фабрик, офісів, будинків. Статистика показує, що люди, які працюють та живуть у будинках, побудованих із додаванням деревного вугілля, менше втомлюються. Використання деревного вугілля будівництві призводить до меншого руйнування та збільшення терміну роботи машин.

Японці часто використовують деревне вугілля в кулінарії: додають в олію для смаження, тому воно не віддає гіркотою та може використовуватися кілька днів, поки деревне вугілля зберігається в маслі.